| | |
| су́нути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (засовувати; пересувати; рухатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | су́нути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | су́ньмо |
| 2 особа | сунь | су́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | су́нутиму | су́нутимемо, су́нутимем |
| 2 особа | су́нутимеш | су́нутимете |
| 3 особа | су́нутиме | су́нутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | су́ну | су́немо, су́нем |
| 2 особа | су́неш | су́нете |
| 3 особа | су́не | су́нуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| су́нучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | су́нув | су́нули |
| жін. р. | су́нула |
| сер. р. | су́нуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| су́нувши |
