| | |
| суперфінішува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суперфінішува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суперфінішу́ймо |
| 2 особа | суперфінішу́й | суперфінішу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суперфінішува́тиму | суперфінішува́тимемо, суперфінішува́тимем |
| 2 особа | суперфінішува́тимеш | суперфінішува́тимете |
| 3 особа | суперфінішува́тиме | суперфінішува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | суперфінішу́ю | суперфінішу́ємо, суперфінішу́єм |
| 2 особа | суперфінішу́єш | суперфінішу́єте |
| 3 особа | суперфінішу́є | суперфінішу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суперфінішу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суперфінішува́в | суперфінішува́ли |
| жін. р. | суперфінішува́ла |
| сер. р. | суперфінішува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суперфінішува́вши |
