| | |
| супрово́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | супрово́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | супрово́дьмо |
| 2 особа | супрово́дь | супрово́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | супрово́дитиму | супрово́дитимемо, супрово́дитимем |
| 2 особа | супрово́дитимеш | супрово́дитимете |
| 3 особа | супрово́дитиме | супрово́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | супрово́джу | супрово́димо, супрово́дим |
| 2 особа | супрово́диш | супрово́дите |
| 3 особа | супрово́дить | супрово́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| супрово́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | супрово́див | супрово́дили |
| жін. р. | супрово́дила |
| сер. р. | супрово́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| супрово́джений |
| Безособова форма |
| супрово́джено |
| Дієприслівник |
| супрово́дивши |
