| супрові́дни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | супрові́дни́й | супрові́дна́ | супрові́дне́ | супрові́дні́ |
| родовий | супрові́дно́го | супрові́дно́ї | супрові́дно́го | супрові́дни́х |
| давальний | супрові́дно́му | супрові́дні́й | супрові́дно́му | супрові́дни́м |
| знахідний | супрові́дни́й, супрові́дно́го | супрові́дну́ | супрові́дне́ | супрові́дні́, супрові́дни́х |
| орудний | супрові́дни́м | супрові́дно́ю | супрові́дни́м | супрові́дни́ми |
| місцевий | на/у супрові́дно́му, супрові́дні́м | на/у супрові́дні́й | на/у супрові́дно́му, супрові́дні́м | на/у супрові́дни́х |