| сурми́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сурми́тися, сурми́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сурмі́мося, сурмі́мось, сурмі́мся | |
| 2 особа | сурми́ся, сурми́сь | сурмі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурми́тимуся, сурми́тимусь | сурми́тимемося, сурми́тимемось, сурми́тимемся |
| 2 особа | сурми́тимешся | сурми́тиметеся, сурми́тиметесь |
| 3 особа | сурми́тиметься | сурми́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурмлю́ся, сурмлю́сь | су́рмимося, су́рмимось, су́рмимся |
| 2 особа | су́рмишся | су́рмитеся, су́рмитесь |
| 3 особа | су́рмиться | су́рмляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| су́рмлячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сурми́вся, сурми́всь | сурми́лися, сурми́лись |
| жін. р. | сурми́лася, сурми́лась | |
| сер. р. | сурми́лося, сурми́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сурми́вшись | ||