| | |
| сурми́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сурми́тися, сурми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сурмі́мося, сурмі́мось, сурмі́мся |
| 2 особа | сурми́ся, сурми́сь | сурмі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сурми́тимуся, сурми́тимусь | сурми́тимемося, сурми́тимемось, сурми́тимемся |
| 2 особа | сурми́тимешся | сурми́тиметеся, сурми́тиметесь |
| 3 особа | сурми́тиметься | сурми́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сурмлю́ся, сурмлю́сь | су́рмимося, су́рмимось, су́рмимся |
| 2 особа | су́рмишся | су́рмитеся, су́рмитесь |
| 3 особа | су́рмиться | су́рмляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| су́рмлячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сурми́вся, сурми́всь | сурми́лися, сурми́лись |
| жін. р. | сурми́лася, сурми́лась |
| сер. р. | сурми́лося, сурми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сурми́вшись |
