| | |
| суспендува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суспендува́тися, суспендува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | суспендува́тиметься | суспендува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | суспенду́ється | суспенду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суспенду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суспендува́вся, суспендува́всь | суспендува́лися, суспендува́лись |
| жін. р. | суспендува́лася, суспендува́лась |
| сер. р. | суспендува́лося, суспендува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суспендува́вшись |
