| | |
| суспендува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суспендува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суспенду́ймо |
| 2 особа | суспенду́й | суспенду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суспендува́тиму | суспендува́тимемо, суспендува́тимем |
| 2 особа | суспендува́тимеш | суспендува́тимете |
| 3 особа | суспендува́тиме | суспендува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | суспенду́ю | суспенду́ємо, суспенду́єм |
| 2 особа | суспенду́єш | суспенду́єте |
| 3 особа | суспенду́є | суспенду́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суспенду́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суспендува́в | суспендува́ли |
| жін. р. | суспендува́ла |
| сер. р. | суспендува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| суспендо́ваний |
| Безособова форма |
| суспендо́вано |
| Дієприслівник |
| суспендува́вши |
