| | |
| суту́лити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суту́лити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суту́льмо |
| 2 особа | суту́ль | суту́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суту́литиму | суту́литимемо, суту́литимем |
| 2 особа | суту́литимеш | суту́литимете |
| 3 особа | суту́литиме | суту́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суту́лю | суту́лимо, суту́лим |
| 2 особа | суту́лиш | суту́лите |
| 3 особа | суту́лить | суту́лять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суту́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суту́лив | суту́лили |
| жін. р. | суту́лила |
| сер. р. | суту́лило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суту́ливши |
