| | |
| сутя́жничати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сутя́жничати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сутя́жничаймо |
| 2 особа | сутя́жничай | сутя́жничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сутя́жничатиму | сутя́жничатимемо, сутя́жничатимем |
| 2 особа | сутя́жничатимеш | сутя́жничатимете |
| 3 особа | сутя́жничатиме | сутя́жничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сутя́жничаю | сутя́жничаємо, сутя́жничаєм |
| 2 особа | сутя́жничаєш | сутя́жничаєте |
| 3 особа | сутя́жничає | сутя́жничають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сутя́жничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сутя́жничав | сутя́жничали |
| жін. р. | сутя́жничала |
| сер. р. | сутя́жничало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сутя́жничавши |
