| сучи́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сучи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сучі́мо, сучі́м | |
| 2 особа | сучи́ | сучі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сучи́тиму | сучи́тимемо, сучи́тимем |
| 2 особа | сучи́тимеш | сучи́тимете |
| 3 особа | сучи́тиме | сучи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сучу́ | сучимо́, сучи́м |
| 2 особа | сучи́ш | сучите́ |
| 3 особа | сучи́ть | суча́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сучачи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сучи́в | сучи́ли |
| жін. р. | сучи́ла | |
| сер. р. | сучи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сучи́вши | ||