| | |
| суяти́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суяти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суяті́мо, суяті́м |
| 2 особа | суяти́ | суяті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суяти́тиму | суяти́тимемо, суяти́тимем |
| 2 особа | суяти́тимеш | суяти́тимете |
| 3 особа | суяти́тиме | суяти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суячу́ | суятимо́, суяти́м |
| 2 особа | суяти́ш | суятите́ |
| 3 особа | суяти́ть | суятя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суятячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суяти́в | суяти́ли |
| жін. р. | суяти́ла |
| сер. р. | суяти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суяти́вши |
