| суєта́ – іменник жіночого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | суєта́ | сує́ти |
| родовий | суєти́ | сує́т |
| давальний | суєті́ | сує́там |
| знахідний | суєту́ | сує́ти |
| орудний | суєто́ю | сує́тами |
| місцевий | на/у суєті́ | на/у сує́тах |
| кличний | сує́то* | сує́ти* |
| * Але: дві, три, чотири суєти́ | ||
| [у множині вживається рідко, крім фразеологізму] |