| сфальцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сфальцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сфальцю́ймо | |
| 2 особа | сфальцю́й | сфальцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сфальцю́ю | сфальцю́ємо, сфальцю́єм |
| 2 особа | сфальцю́єш | сфальцю́єте |
| 3 особа | сфальцю́є | сфальцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сфальцюва́в | сфальцюва́ли |
| жін.р. | сфальцюва́ла | |
| сер.р. | сфальцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сфальцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| сфальцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| сфальцюва́вши | ||