| | |
| схва́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схва́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схва́люймо |
| 2 особа | схва́люй | схва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схва́люватиму | схва́люватимемо, схва́люватимем |
| 2 особа | схва́люватимеш | схва́люватимете |
| 3 особа | схва́люватиме | схва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схва́люю | схва́люємо, схва́люєм |
| 2 особа | схва́люєш | схва́люєте |
| 3 особа | схва́лює | схва́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схва́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схва́лював | схва́лювали |
| жін. р. | схва́лювала |
| сер. р. | схва́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| схва́люваний |
| Безособова форма |
| схва́лювано |
| Дієприслівник |
| схва́лювавши |
