| | |
| схо́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (підніматися куди-небудь; спускатися; відхилятися від попереднього напрямку) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схо́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схо́дьмо |
| 2 особа | сходь | схо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́дитиму | схо́дитимемо, схо́дитимем |
| 2 особа | схо́дитимеш | схо́дитимете |
| 3 особа | схо́дитиме | схо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́джу | схо́димо, схо́дим |
| 2 особа | схо́диш | схо́дите |
| 3 особа | схо́дить | схо́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схо́див | схо́дили |
| жін. р. | схо́дила |
| сер. р. | схо́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| схо́дивши |
