| | | | |
| сьогосві́тній – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | сьогосві́тній | сьогосві́тня | сьогосві́тнє | сьогосві́тні |
| родовий | сьогосві́тнього | сьогосві́тньої | сьогосві́тнього | сьогосві́тніх |
| давальний | сьогосві́тньому | сьогосві́тній | сьогосві́тньому | сьогосві́тнім |
| знахідний | сьогосві́тній, сьогосві́тнього | сьогосві́тню | сьогосві́тнє | сьогосві́тні, сьогосві́тніх |
| орудний | сьогосві́тнім | сьогосві́тньою | сьогосві́тнім | сьогосві́тніми |
| місцевий | на/у сьогосві́тньому, сьогосві́тнім | на/у сьогосві́тній | на/у сьогосві́тньому, сьогосві́тнім | на/у сьогосві́тніх |
| | | | |
| [розм.] | | | | |