| сьогу́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сьогу́н | сьогу́ни |
| родовий | сьогу́на | сьогу́нів |
| давальний | сьогу́нові, сьогу́ну | сьогу́нам |
| знахідний | сьогу́на | сьогу́нів |
| орудний | сьогу́ном | сьогу́нами |
| місцевий | на/у сьогу́нові, сьогу́ні | на/у сьогу́нах |
| кличний | сьогу́не | сьогу́ни |
| [іст.] |