сівки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сівки́й | сівка́ | сівке́ | сівкі́ |
родовий | сівко́го | сівко́ї | сівко́го | сівки́х |
давальний | сівко́му | сівкі́й | сівко́му | сівки́м |
знахідний | сівки́й, сівко́го | сівку́ | сівке́ | сівкі́, сівки́х |
орудний | сівки́м | сівко́ю | сівки́м | сівки́ми |
місцевий | на/у сівко́му, сівкі́м | на/у сівкі́й | на/у сівко́му, сівкі́м | на/у сівки́х |