| | |
| сі́ктися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сі́ктися, сі́ктись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | січі́мося, січі́мось, січі́мся |
| 2 особа | січи́ся, січи́сь | січі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сі́ктимуся, сі́ктимусь | сі́ктимемося, сі́ктимемось, сі́ктимемся |
| 2 особа | сі́ктимешся | сі́ктиметеся, сі́ктиметесь |
| 3 особа | сі́ктиметься | сі́ктимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | січу́ся, січу́сь | січемо́ся, січемо́сь, січе́мся |
| 2 особа | січе́шся | січете́ся, січете́сь |
| 3 особа | січе́ться | січу́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| січучи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сі́кся | сі́клися, сі́клись |
| жін. р. | сі́клася, сі́клась |
| сер. р. | сі́клося, сі́клось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сі́кшись |