| сінокі́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сінокі́сний | сінокі́сна | сінокі́сне | сінокі́сні |
| родовий | сінокі́сного | сінокі́сної | сінокі́сного | сінокі́сних |
| давальний | сінокі́сному | сінокі́сній | сінокі́сному | сінокі́сним |
| знахідний | сінокі́сний | сінокі́сну | сінокі́сне | сінокі́сні |
| орудний | сінокі́сним | сінокі́сною | сінокі́сним | сінокі́сними |
| місцевий | на/у сінокі́сному, сінокі́снім | на/у сінокі́сній | на/у сінокі́сному, сінокі́снім | на/у сінокі́сних |