сіро-си́ній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сіро-си́ній | сіро-си́ня | сіро-си́нє | сіро-си́ні |
родовий | сіро-си́нього | сіро-си́ньої | сіро-си́нього | сіро-си́ніх |
давальний | сіро-си́ньому | сіро-си́ній | сіро-си́ньому | сіро-си́нім |
знахідний | сіро-си́ній, сіро-си́нього | сіро-си́ню | сіро-си́нє | сіро-си́ні, сіро-си́ніх |
орудний | сіро-си́нім | сіро-си́ньою | сіро-си́нім | сіро-си́німи |
місцевий | на/у сіро-си́ньому, сіро-си́нім | на/у сіро-си́ній | на/у сіро-си́ньому, сіро-си́нім | на/у сіро-си́ніх |