| сі́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сі́чений | сі́чена | сі́чене | сі́чені |
| родовий | сі́ченого | сі́ченої | сі́ченого | сі́чених |
| давальний | сі́ченому | сі́ченій | сі́ченому | сі́ченим |
| знахідний | сі́чений, сі́ченого | сі́чену | сі́чене | сі́чені, сі́чених |
| орудний | сі́ченим | сі́ченою | сі́ченим | сі́ченими |
| місцевий | на/у сі́ченому, сі́ченім | на/у сі́ченій | на/у сі́ченому, сі́ченім | на/у сі́чених |