табу́н – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | табу́н | табуни́ |
родовий | табуна́ | табуні́в |
давальний | табуну́, табуно́ві | табуна́м |
знахідний | табу́н | табуни́ |
орудний | табуно́м | табуна́ми |
місцевий | на/у табуні́ | на/у табуна́х |
кличний | табу́не* | табуни́* |