табуне́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | табуне́ць | табунці́ |
родовий | табунця́ | табунці́в |
давальний | табунцю́, табунце́ві | табунця́м |
знахідний | табуне́ць | табунці́ |
орудний | табунце́м | табунця́ми |
місцевий | на/у табунці́, табунцю́ | на/у табунця́х |
кличний | табунцю́* | табунці́* |