табуно́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | табуно́вий | табуно́ва | табуно́ве | табуно́ві |
родовий | табуно́вого | табуно́вої | табуно́вого | табуно́вих |
давальний | табуно́вому | табуно́вій | табуно́вому | табуно́вим |
знахідний | табуно́вий, табуно́вого | табуно́ву | табуно́ве | табуно́ві, табуно́вих |
орудний | табуно́вим | табуно́вою | табуно́вим | табуно́вими |
місцевий | на/у табуно́вому, табуно́вім | на/у табуно́вій | на/у табуно́вому, табуно́вім | на/у табуно́вих |