| | |
| тара́нчити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тара́нчити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тара́нчмо, тара́нчімо |
| 2 особа | тара́нч, тара́нчи | тара́нчте, тара́нчіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тара́нчитиму | тара́нчитимемо, тара́нчитимем |
| 2 особа | тара́нчитимеш | тара́нчитимете |
| 3 особа | тара́нчитиме | тара́нчитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тара́нчу | тара́нчимо, тара́нчим |
| 2 особа | тара́нчиш | тара́нчите |
| 3 особа | тара́нчить | тара́нчать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тара́нчачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тара́нчив | тара́нчили |
| жін. р. | тара́нчила |
| сер. р. | тара́нчило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тара́нчивши |
