| | |
| тарува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тарува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тару́ймо |
| 2 особа | тару́й | тару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тарува́тиму | тарува́тимемо, тарува́тимем |
| 2 особа | тарува́тимеш | тарува́тимете |
| 3 особа | тарува́тиме | тарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тару́ю | тару́ємо, тару́єм |
| 2 особа | тару́єш | тару́єте |
| 3 особа | тару́є | тару́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тару́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тарува́в | тарува́ли |
| жін. р. | тарува́ла |
| сер. р. | тарува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| таро́ваний |
| Безособова форма |
| таро́вано |
| Дієприслівник |
| тарува́вши |
