| | |
| телефонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | телефонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | телефону́ймо |
| 2 особа | телефону́й | телефону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | телефонува́тиму | телефонува́тимемо, телефонува́тимем |
| 2 особа | телефонува́тимеш | телефонува́тимете |
| 3 особа | телефонува́тиме | телефонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | телефону́ю | телефону́ємо, телефону́єм |
| 2 особа | телефону́єш | телефону́єте |
| 3 особа | телефону́є | телефону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| телефону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | телефонува́в | телефонува́ли |
| жін. р. | телефонува́ла |
| сер. р. | телефонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| телефонува́вши |
