| | |
| телефонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | телефонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | телефонізу́ймо |
| 2 особа | телефонізу́й | телефонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | телефонізува́тиму | телефонізува́тимемо, телефонізува́тимем |
| 2 особа | телефонізува́тимеш | телефонізува́тимете |
| 3 особа | телефонізува́тиме | телефонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | телефонізу́ю | телефонізу́ємо, телефонізу́єм |
| 2 особа | телефонізу́єш | телефонізу́єте |
| 3 особа | телефонізу́є | телефонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| телефонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | телефонізува́в | телефонізува́ли |
| жін. р. | телефонізува́ла |
| сер. р. | телефонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| телефонізо́ваний |
| Безособова форма |
| телефонізо́вано |
| Дієприслівник |
| телефонізува́вши |
