| тепле́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (невагома речовина – причина теплоти, за уявленнями XVI-XVIII ст.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тепле́ць | |
| родовий | теплецю́ | |
| давальний | теплецю́, теплеце́ві | |
| знахідний | тепле́ць | |
| орудний | теплеце́м | |
| місцевий | на/у теплеці́, теплецю́ | |
| кличний | теплецю́* | |
| [іст.] |