| терено́вий1 – прикметник | ||||
| (від: те”рен) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | терено́вий | терено́ва | терено́ве | терено́ві |
| родовий | терено́вого | терено́вої | терено́вого | терено́вих |
| давальний | терено́вому | терено́вій | терено́вому | терено́вим |
| знахідний | терено́вий, терено́вого | терено́ву | терено́ве | терено́ві, терено́вих |
| орудний | терено́вим | терено́вою | терено́вим | терено́вими |
| місцевий | на/у терено́вому, терено́вім | на/у терено́вій | на/у терено́вому, терено́вім | на/у терено́вих |