| термінопоня́ття – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | термінопоня́ття | термінопоня́ття |
| родовий | термінопоня́ття | термінопоня́ть |
| давальний | термінопоня́ттю | термінопоня́ттям |
| знахідний | термінопоня́ття | термінопоня́ття |
| орудний | термінопоня́ттям | термінопоня́ттями |
| місцевий | на/у термінопоня́тті, термінопоня́ттю | на/у термінопоня́ттях |
| кличний | термінопоня́ття* | термінопоня́ття* |