| термінотво́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | термінотво́рець | термінотво́рці |
| родовий | термінотво́рця | термінотво́рців |
| давальний | термінотво́рцеві, термінотво́рцю | термінотво́рцям |
| знахідний | термінотво́рця | термінотво́рців |
| орудний | термінотво́рцем | термінотво́рцями |
| місцевий | на/у термінотво́рцеві, термінотво́рці, термінотво́рцю | на/у термінотво́рцях |
| кличний | термінотво́рцю | термінотво́рці |