тимпані́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тимпані́чний | тимпані́чна | тимпані́чне | тимпані́чні |
родовий | тимпані́чного | тимпані́чної | тимпані́чного | тимпані́чних |
давальний | тимпані́чному | тимпані́чній | тимпані́чному | тимпані́чним |
знахідний | тимпані́чний | тимпані́чну | тимпані́чне | тимпані́чні |
орудний | тимпані́чним | тимпані́чною | тимпані́чним | тимпані́чними |
місцевий | на/у тимпані́чному, тимпані́чнім | на/у тимпані́чній | на/у тимпані́чному, тимпані́чнім | на/у тимпані́чних |