| | |
| типізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | типізува́тися, типізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | типізува́тиметься | типізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | типізу́ється | типізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| типізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | типізува́вся, типізува́всь | типізува́лися, типізува́лись |
| жін. р. | типізува́лася, типізува́лась |
| сер. р. | типізува́лося, типізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| типізува́вшись |
