| тиранізува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тиранізува́ння | |
| родовий | тиранізува́ння | |
| давальний | тиранізува́нню | |
| знахідний | тиранізува́ння | |
| орудний | тиранізува́нням | |
| місцевий | на/у тиранізува́нні, тиранізува́нню | |
| кличний | тиранізува́ння* | |
| [рідко] |