| тирха́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тирха́тий | тирха́та | тирха́те | тирха́ті |
| родовий | тирха́того | тирха́тої | тирха́того | тирха́тих |
| давальний | тирха́тому | тирха́тій | тирха́тому | тирха́тим |
| знахідний | тирха́того, тирха́тий | тирха́ту | тирха́те | тирха́тих, тирха́ті |
| орудний | тирха́тим | тирха́тою | тирха́тим | тирха́тими |
| місцевий | на/у тирха́тому, тирха́тім | на/у тирха́тій | на/у тирха́тому, тирха́тім | на/у тирха́тих |