| тирча́к – іменник чоловічого роду | ||
| (те, що стирчить, виступає вперед, угору) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тирча́к | тирчаки́ |
| родовий | тирчака́ | тирчакі́в |
| давальний | тирчаку́, тирчако́ві | тирчака́м |
| знахідний | тирча́к | тирчаки́ |
| орудний | тирчако́м | тирчака́ми |
| місцевий | на/у тирчаку́ | на/у тирчака́х |
| кличний | тирчаку́* | тирчаки́* |
| [діал.] |