| | |
| титулува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | титулува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | титулу́ймо |
| 2 особа | титулу́й | титулу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | титулува́тиму | титулува́тимемо, титулува́тимем |
| 2 особа | титулува́тимеш | титулува́тимете |
| 3 особа | титулува́тиме | титулува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | титулу́ю | титулу́ємо, титулу́єм |
| 2 особа | титулу́єш | титулу́єте |
| 3 особа | титулу́є | титулу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| титулу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | титулува́в | титулува́ли |
| жін. р. | титулува́ла |
| сер. р. | титулува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| титуло́ваний |
| Безособова форма |
| титуло́вано |
| Дієприслівник |
| титулува́вши |
