тиходзво́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тиходзво́нний | тиходзво́нна | тиходзво́нне | тиходзво́нні |
родовий | тиходзво́нного | тиходзво́нної | тиходзво́нного | тиходзво́нних |
давальний | тиходзво́нному | тиходзво́нній | тиходзво́нному | тиходзво́нним |
знахідний | тиходзво́нний, тиходзво́нного | тиходзво́нну | тиходзво́нне | тиходзво́нні, тиходзво́нних |
орудний | тиходзво́нним | тиходзво́нною | тиходзво́нним | тиходзво́нними |
місцевий | на/у тиходзво́нному, тиходзво́ннім | на/у тиходзво́нній | на/у тиходзво́нному, тиходзво́ннім | на/у тиходзво́нних |