| тиходу́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тиходу́мний | тиходу́мна | тиходу́мне | тиходу́мні |
| родовий | тиходу́много | тиходу́мної | тиходу́много | тиходу́мних |
| давальний | тиходу́мному | тиходу́мній | тиходу́мному | тиходу́мним |
| знахідний | тиходу́много, тиходу́мний | тиходу́мну | тиходу́мне | тиходу́мних, тиходу́мні |
| орудний | тиходу́мним | тиходу́мною | тиходу́мним | тиходу́мними |
| місцевий | на/у тиходу́мному, тиходу́мнім | на/у тиходу́мній | на/у тиходу́мному, тиходу́мнім | на/у тиходу́мних |