| | |
| тихоми́ритися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тихоми́ритися, тихоми́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тихоми́рмося, тихоми́рмось |
| 2 особа | тихоми́рся | тихоми́ртеся, тихоми́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тихоми́ритимуся, тихоми́ритимусь | тихоми́ритимемося, тихоми́ритимемось, тихоми́ритимемся |
| 2 особа | тихоми́ритимешся | тихоми́ритиметеся, тихоми́ритиметесь |
| 3 особа | тихоми́ритиметься | тихоми́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тихоми́рюся, тихоми́рюсь | тихоми́римося, тихоми́римось, тихоми́римся |
| 2 особа | тихоми́ришся | тихоми́ритеся, тихоми́ритесь |
| 3 особа | тихоми́риться | тихоми́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тихоми́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тихоми́рився, тихоми́ривсь | тихоми́рилися, тихоми́рились |
| жін. р. | тихоми́рилася, тихоми́рилась |
| сер. р. | тихоми́рилося, тихоми́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тихоми́рившись |
