| тихоми́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тихоми́рний | тихоми́рна | тихоми́рне | тихоми́рні |
| родовий | тихоми́рного | тихоми́рної | тихоми́рного | тихоми́рних |
| давальний | тихоми́рному | тихоми́рній | тихоми́рному | тихоми́рним |
| знахідний | тихоми́рний, тихоми́рного | тихоми́рну | тихоми́рне | тихоми́рні, тихоми́рних |
| орудний | тихоми́рним | тихоми́рною | тихоми́рним | тихоми́рними |
| місцевий | на/у тихоми́рному, тихоми́рнім | на/у тихоми́рній | на/у тихоми́рному, тихоми́рнім | на/у тихоми́рних |