| тихося́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тихося́йний | тихося́йна | тихося́йне | тихося́йні |
| родовий | тихося́йного | тихося́йної | тихося́йного | тихося́йних |
| давальний | тихося́йному | тихося́йній | тихося́йному | тихося́йним |
| знахідний | тихося́йний | тихося́йну | тихося́йне | тихося́йні |
| орудний | тихося́йним | тихося́йною | тихося́йним | тихося́йними |
| місцевий | на/у тихося́йному, тихося́йнім | на/у тихося́йній | на/у тихося́йному, тихося́йнім | на/у тихося́йних |