| | |
| товма́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | товма́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | товма́чмо |
| 2 особа | товма́ч | товма́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | товма́читиму | товма́читимемо, товма́читимем |
| 2 особа | товма́читимеш | товма́читимете |
| 3 особа | товма́читиме | товма́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | товма́чу | товма́чимо, товма́чим |
| 2 особа | товма́чиш | товма́чите |
| 3 особа | товма́чить | товма́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| товма́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | товма́чив | товма́чили |
| жін. р. | товма́чила |
| сер. р. | товма́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| товма́чивши |
