| тонкогу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тонкогу́бий | тонкогу́ба | тонкогу́бе | тонкогу́бі |
| родовий | тонкогу́бого | тонкогу́бої | тонкогу́бого | тонкогу́бих |
| давальний | тонкогу́бому | тонкогу́бій | тонкогу́бому | тонкогу́бим |
| знахідний | тонкогу́бого, тонкогу́бий | тонкогу́бу | тонкогу́бе | тонкогу́бих, тонкогу́бі |
| орудний | тонкогу́бим | тонкогу́бою | тонкогу́бим | тонкогу́бими |
| місцевий | на/у тонкогу́бому, тонкогу́бім | на/у тонкогу́бій | на/у тонкогу́бому, тонкогу́бім | на/у тонкогу́бих |