| | |
| тонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тонізу́ймо |
| 2 особа | тонізу́й | тонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тонізува́тиму | тонізува́тимемо, тонізува́тимем |
| 2 особа | тонізува́тимеш | тонізува́тимете |
| 3 особа | тонізува́тиме | тонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | тонізу́ю | тонізу́ємо, тонізу́єм |
| 2 особа | тонізу́єш | тонізу́єте |
| 3 особа | тонізу́є | тонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
| тонізу́ючий |
| Дієприслівник |
| тонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тонізува́в | тонізува́ли |
| жін. р. | тонізува́ла |
| сер. р. | тонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| тонізо́ваний |
| Безособова форма |
| тонізо́вано |
| Дієприслівник |
| тонізува́вши |
