| тонізу́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тонізу́ючий | тонізу́юча | тонізу́юче | тонізу́ючі |
| родовий | тонізу́ючого | тонізу́ючої | тонізу́ючого | тонізу́ючих |
| давальний | тонізу́ючому | тонізу́ючій | тонізу́ючому | тонізу́ючим |
| знахідний | тонізу́ючий | тонізу́ючу | тонізу́юче | тонізу́ючі |
| орудний | тонізу́ючим | тонізу́ючою | тонізу́ючим | тонізу́ючими |
| місцевий | на/у тонізу́ючому, тонізу́ючім | на/у тонізу́ючій | на/у тонізу́ючому, тонізу́ючім | на/у тонізу́ючих |