| топі́р – іменник чоловічого роду | ||
| (сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя: взагалі сокира – діал.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | топі́р | топори́ |
| родовий | топо́ра | топорі́в |
| давальний | топо́ру, топо́рові | топора́м |
| знахідний | топі́р | топори́ |
| орудний | топо́ром | топора́ми |
| місцевий | на/у топо́рі | на/у топора́х |
| кличний | топо́ре* | топори́* |
| [іст.] |